Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кочувати — Кочувати: (дарабу): проводити, вести [2;XIII] … Толковый украинский словарь
кочувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кочування — я, с. Дія за знач. кочувати … Український тлумачний словник
перекочовувати — ую, уєш, недок., перекочува/ти, у/ю, у/єш, док. 1) Кочувати з місця на місце, на інше місце (про кочові народи). || Переходити, перелітати з місця на місце, на інше місце (про тварин, птахів). 2) перен., розм. Переїздити, переселятися в інше… … Український тлумачний словник
покочувати — у/ю, у/єш, док. Кочувати якийсь час … Український тлумачний словник
блукати — 1) (рухатися без певної мети чи напрямку), тинятися, вештатися, сновиґати, плентати(ся), шастати, швендяти(ся) 2) (ходити / їздити по світу, часто змінюючи місце перебування), мандрувати, кочувати, волочитися, волоктися, віятися, никати, тинятися … Словник синонімів української мови
уїжджати — уїхати, в їхати, в їжджати (їдучи, потрапляти в межі, усередину чогось), у[в ]їздити, заїжджати, заїздити, заїхати, у[в]кочувати(ся), у[в]котити(ся); у[в]літати, у[в]летіти, у[в]скакувати, у[в]скочити (швидко) … Словник синонімів української мови
відкочувати — дієслово недоконаного виду котячи, просувати в бік від чогось відкочувати дієслово доконаного виду закінчити кочувати … Орфографічний словник української мови
одкочувати — дієслово недоконаного виду котячи, просувати в бік від чогось одкочувати дієслово доконаного виду закінчити кочувати … Орфографічний словник української мови
